Ранком, до схід-сонця дівчина іде у садок і зрізує гілочку вишні. Ставить її у воду в хаті і чекає свята Меланки. Якщо до “Меланки” вишня розів’ється і зацвіте – добрий знак, бо й доля дівоча цвісти буде.

Увечері дівчата сходяться до однієї хати і варять спільну вечерю – борщ і кашу. Приходять хлопці, починаються розваги. Танцювати не можна бо піст, але й без танців весело – сміх, співи, забави.

Опівночі, перед “півнями”, дівчата беруть горня з “вечерею”, обгортають його новим рушничком і йдуть закликати долю. Простують до воріт. Кожна з дівчат вилазить по черзі на ворота, тримаючи в руках горня з кашею та борщем і тричі гукає:
А що має відбутися, приїздіть і побачите, і почуєте, і спробуєте!